ОРІХ, ХА,
Оріх, ха, м.
1) Орѣхъ. Був оріх, а тепер свистун. Ном. № 1866. Соловійко на орісі, зозуленька на калині. Грин. III. 178.
2) мн. — болотяні, водяні, чортові. Раст. Trapa natans L. ЗЮЗО. І. 139. Ум. Орішок, орішенько. Чуб. V. 11.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 63.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ОРІХІВКА, КИ, →← ОРІЛКА, КИ,